По пятьох роках пудкарпатські русины зась увиділи свою „Отцюзнину“. Ачей не поскоро казати, ож сесе културна подія року, хоть єї повный ефект будеме видіти лиш из часом. Хочу сердечно подяковати и поґратуловати ушиткым причастным до обновленя роботы часописа. Похвално, ож колектив си узяв за ціль практичну роботу над нормами русинського правопису. Мож лиш пожелати, обы тота робота […]
ДалеЯк маєме писати: конь, кунь, кôнь, кȳнь..? Туй мало пишу и за історію сього вопроса, и за (не)выгоды окремых варіанту, и за перспективу – за вшитко мож бы было написати булше, айбо сякых тем маєме щи дуже много.
ДалеУ записах русинськых діалектув, русинськуй літературі сперед Другої світової войны мож легко найти слова, што ся май пак перестали хосновати, вадь хоснуют ся ныні вже в даякому другому значіню. Єдна лексична ґрупа май паде до ока — приназывникы (прийменникы), што выражают значіня часу. Видит ся, ож у дуже куртый час даколишня русинська схема поділу часовых […]
ДалеУ другых восточнославянськых языках назывникы з номінативом єднины на -і (рос. -и), головно позычені, не сохтуют ся удміняти. Зо свого боку, у русинськум языкови (маймало на Пудкарпатю) давно маєме катеґорію удмінных слов на -і. Тото сут чоловічі особові имня з мадярського языка, котрі удміняєме так, гибы ся кунчали на -ій: ґен. єдн. Дюрія, Тудовшія так ги […]
ДалеЯк кличеме майчисленный славянськый наруд и його язык? Пак як, руські и руськый язык, тадь иншак ся й не каже! (Слово мацкаль ныні вбыйдеме.) Айбо ци мож иншак? У далекум 2002. році, коли єдиный русинськый літературный язык ищи быв не за горами, П. Р. Маґочій налігав на варіантах Росіяне и російськый язык, обы ся не путати з […]
Дале